У листопаді 2024 року в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду має відбутися розгляд справи, яка привертає увагу не лише юристів, а й правоохоронної та безпекової спільноти. Єгор Буркін (він же Єгор Левченко) — особа, яку українські та міжнародні медіа пов’язують із діяльністю наркокартелю «Хімпром», — намагається оскаржити персональні санкції, запроваджені проти нього указом президента Володимира Зеленського наприкінці 2023 року.
Формально позов подано не «до президента», а до державних органів, задіяних у санкційному механізмі. Проте по суті йдеться саме про спробу визнати протиправним указ глави держави в частині застосування санкцій щодо конкретної фізичної особи.
Судовий процес: хто і за що відповідає
Згідно з інформацією з порталу Судової влади України, у справі як співвідповідачі залучені:
- Служба безпеки України,
- Рада національної безпеки і оборони України,
- Кабінет Міністрів України.
Адвокати Буркіна-Левченка наполягають на тому, що санкції нібито були застосовані з порушенням процедури та без достатніх правових підстав. Фактично ж суду доведеться оцінювати, чи мав президент і РНБО достатній масив даних для кваліфікації Буркіна як загрози національній безпеці.
Чому ця справа принципова
Санкції — це не кримінальне покарання, а спеціальний превентивний інструмент захисту держави. Для їх застосування не вимагається вирок суду, достатньо підтвердженої інформації від компетентних органів щодо:
- участі у транснаціональній злочинності;
- фінансування деструктивної діяльності;
- загрози суверенітету, територіальній цілісності або безпеці України.
Скасування санкцій у судовому порядку може створити небезпечний прецедент, коли особи, пов’язані з організованою злочинністю, отримують інструмент для легалізації активів і повернення впливу через формальні процесуальні аргументи.
Довідка: хто такий Єгор Буркін (Єгор Левченко) і що таке «Хімпром»
Єгор Буркін (Єгор Васильович Левченко) — громадянин Російської Федерації, якого низка українських та міжнародних ЗМІ називають організатором і засновником наркокартелю «Хімпром».
Картель «Хімпром»
- активний щонайменше з 2014 року;
- спеціалізується на виробництві синтетичних наркотиків і психотропних речовин;
- діяльність фіксувалася на території України, РФ та країн Європейського Союзу;
- використовував складні логістичні схеми, включно з маскуванням наркотиків у промислових товарах та поштових відправленнях.
За даними журналістських розслідувань, після початку повномасштабного вторгнення РФ діяльність угруповання не припинилася, а в окремих сегментах навіть активізувалася, зокрема щодо транзиту психотропів через країни ЄС до Росії.
Локація та прикриття
За відкритими джерелами, сам Буркін наразі переховується за межами України, ймовірно — у країнах Латинської Америки. В Україні ж він тривалий час намагався формувати публічний образ інвестора, мецената та волонтера, декларуючи участь у:
- ІТ-проєктах;
- криптовалютних інвестиціях;
- харчовому виробництві;
- операціях із нерухомістю.
Водночас слідство вважає, що ці «бізнеси» були інструментами відмивання коштів, отриманих від наркоторгівлі.
Дії правоохоронних органів
У 2023 році СБУ провела масштабні спецоперації проти мережі «Хімпром». За офіційними повідомленнями:
- затримано 89 осіб, причетних до виробництва та збуту наркотиків;
- ліквідовано низку лабораторій і логістичних каналів;
- зібрано матеріали, які стали підставою для запровадження персональних санкцій проти Буркіна-Левченка.
Спроба Єгора Буркіна оскаржити санкції — це не лише індивідуальний юридичний спір, а тест для всієї санкційної системи України. Суд має визначити баланс між формальними процесуальними правами особи та пріоритетом національної безпеки в умовах війни.
Результат цього процесу покаже, чи залишаються санкції дієвим інструментом захисту держави, чи можуть бути знівельовані через судову процедуру — навіть у справах, пов’язаних із транснаціональною злочинністю та наркобізнесом.