Настав час цинічних історій. Точніше, саме зараз і треба такі історії розповідати. Особливо якщо вони про корупцію серед вищого керівництва прикордонників, пов’язаних в один мафіозний вузол із російськими карними злочинцями, пише інформатор.
Журналістам стали доступні дуже цікаві пошукові матеріали. З них випливає, що керівник Державної прикордонної служби України (ДПСУ), цілий генерал-майор Сергій Дейнеко набиває кишені від контрабандної торгівлі наркотичними речовинами та контрафактними цигарками.
Група контрабандиста Дейнеко
Сергій Дейнеко
Сергія Дейнека, уродженця російської федерації, було призначено на посаду голови ДПСУ у червні 2019 року. Але у прикордонній службі вважається пропаленим схемником, в органах він із 1996 року. Керував і регіональними управліннями. Особливо зазначимо, що за Януковича він був начальником Луганського прикордонного загону (2011-2014 рр.).
Про його корупційні зв’язки та величезний стан журналісти вже докладно писали. На перший погляд, усе банально для українських чиновників. З поправкою на специфіку роботи прикордонників це контроль контрабандних потоків за будь-якої влади. Вміння перевзуватися і ділитися награбованим — це обов’язкова умова виживання у системі хамелеонів подібних до Дейнеко.
Інакше як пояснити той факт, що він припав у 2014 році на подвір’я Петра Порошенка. При тому, що Дейнеко завжди був підручним Олександром Єфремовим, який «дивиться» за Луганськом. Чим зміг набити собі статки на контрабанді нафтопродуктів із Росії. Згодом врятував самопроголошеного “губера ЛНР” Болотова, який був людиною Єфремова. Болотова затримали прикордонники, але якимось дивним чином вдалося звільнитися з полону.
Є в біографії Дейнеко та цікавий «алкогольно-цигарковий» слід. Голова ДПСУ завжди шукав найприбутковіші теми, а це ПММ, нелегальна міграція, алкоголь, цигарки, наркотики (про них пізніше).
Нагадаємо, що журналісти провели безліч розслідувань про зв’язки Дейнеко з легендарним контрабандистом, екс-нардепом, екс-міністром та колишнім главою адміністрації Ющенка Віктором Балогою. Останній ватажок одного з великих контрабандних угруповань у західній частині України (одне зі спеціалізацій – саме контрабанда тютюнових виробів). Найближчий поплічник Балоги — теж екс-нардеп Василь Петьовка.
Оперативники встановили, що «дивлячим» та «зв’язковим» із цими контрабандистами у західному регіоні від Дейнеко завжди був Володимир Шеремет, начальник прес-служби Західного регіонального управління ДПСУ Володимир Шеремет. Шеремет також щільно пов’язаний із усіма львівськими контрабандистками. За інсайдерською інформацією, під час вторгнення Росії в Україну 24 лютого особисто очолював перекидання всіх заощаджень Дайнеко (гроші, коштовності) до Польщі.
Досвідчений хабарник завжди оточував себе ретельно підібраними ставлениками, яких влаштовував на ключових напрямках та посадах. Один із найвдаліших таких поступів — колишній начальник управління інформації (зовнішня розвідка ДПСУ) В’ячеслав Демченко зараз в.о. голови Держмитслужби. Куди вже крутіше призначення.
В’ячеслав Демченко
Вірним виконавцем схем у ДПСУ залишається Денис Цяцкун. Нині про начальника Управління внутрішньої безпеки ДПСУ. Він, за інсайдерською інформацією, найдовіреніша людина Дейнеко і виконує функції скарбника всього угруповання корупціонерів у Держприкордонслужбі. Дружать спільники Цяцкун із Дейнеко з 1999 року. Цяцкун був підлеглим Дейнеко, коли той керував прикордонною службою у Луганській області.
Курує в угрупованні грошові потоки директор Департаменту оперативної діяльності ДПСУ Зюзько.
Голова Держприкордонслужби має ще один ключовий персонаж — Юрій Петров. Раніше очолював Луганський прикордонний загін. Наразі призначений на найвищу посаду до Східного регіонального управління. Формально він керує бойовими діями органів служби, очолюючи оперативно-військове управління із Харкова. При цьому створив найвищий рівень напруженості у колективі, що не довіряє особовому складу.
Насправді Петров «дивиться» від Дейнеко за всією протиправною діяльністю на ділянці Східного РУ. А це ключові фронтові області – Сумська, Харківська, Луганська, Донецька та Запорізька.
Якби Дейнеко просто продовжував займатись лише контрабандою на західних рубежах країни, то це була б одна звична для українських мешканців картина. Але схоже ділки перейшли межу під час війни.
Журналісти раніше не писали про зв’язки угруповання Дейнека з російськими карними злочинцями. А цей зв’язок уже межує з державною зрадою.
Проект ФСБ – ОЗУ «Хімпром»
За інформацією видання, оперативникам вдалося встановити контакти Дейнеко та його оточення з так званим організованим злочинним угрупуванням «ХімПром».
Зрозуміло, що через війну рух товарів на кордоні з Росією припинено. Тим не менш, він займається потоками поставок в Україну з Росії прекурсорів. Ця сировина для виготовлення наркотичних психотропних речовин – амфетаміну та альфа-PVP.
А точніше Петров повністю прикриває діяльність та схеми постачання так званого наркоугруповання «ХімПром». Ключовим учасником і зв’язковим в Україні від цього угруповання є тіньовий кримінальний лідер контрабанди в Сумах Сергій Семенник (див. фото).
Ключовий учасник наркоугруповання в Україні Сергій Семенник
Сергій Семенник, за даними оперативників, займається поставками прекурсорів з Росії в Україну, а також має щільні зв’язки зі співробітниками ФСБ РФ. Він був причетний до вбивства Дмитра Лисиці, конкурента з контрабандного бізнесу. За неофіційною інформацією, убитий Дмитро Лисиця був відомим в області контрабандистом на прізвисько «Лис». Тепер слідчі припускають, що саме його небезпечна професія стала причиною звірячого вбивства.
При цьому у схемі не обійшлося без відомства, яке має такі схеми знищувати. Одним із співробітників головних «вирішував» тут є співробітник СБУ Ігор Слиш.
Діяльність останнього, за розшуковою інформацією, безпосередньо фінансує лідер ОЗУ ХімПром Єгор Буркін, громадянин Росії (м. Башкортостан).
Єгор Буркін, громадянин РФ, ватажок ОЗУ «ХімПром»
Слід зазначити, що це ОЗУ створювалося під керівництвом ФСБ, яке забезпечувало йому документарне прикриття в Україні. Перебуваючи раніше на нашій території, Буркін користувався документами громадянина України на ім’я Левченко Єгор Васильович або Єрмолаєв Артем Олександрович.
Детальніше зв’язки ключових персонажів ОЗУ «ХімПром» (громадяни як Росії, так і України) описані на схемі нижче. Зупинимося лише на кількох з них. Права рука Єгора Буркіна — Олександр Щипцов, він же Яшин, Сашко чи Шура Печерський. Теж громадянин РФ.
Олександр Щипцов (Печерський), громадянин РФ, права рука ватажка ОЗУ «ХімПром»
Щипцов з 2013 року перебуває в Україні за підробленим паспортом, виданим раніше на ім’я Олександра Печерського Олександра. У травні 2017 року Щипцова-Печерського оголошено в міжнародний розшук по лінії Інтерполу. Але пізніше на запит ФСБ знято з розшуку.
Другий спільник Буркіна – громадянин РФ Андрій Вігель (Башкортостан). За даними слідчих органів, він є бенефіціаром кількох фірм в Україні. Номінальним директором у них виступає Віктор Даниленко, який раніше служив у УБОЗі. Дружина цього Даниленка співпрацювала з американською фірмою, пов’язаною з наркотичними препаратами. Це лише одна з можливих ланок ланцюга щодо організації та виготовлення в Україні наркотиків угрупуванням «ХімПром».
Андрій Вігель, громадянин РФ, ключова фігура в ОЗУ «ХімПром»
Важливу роль у схемах ОЗУ «ХімПром» також грає Максим Маласай. Цей наркодилер відповідає за продаж та транзит різновидів наркотиків з конопель. Він втирається у кола багатої молоді, а також реалізує марихуану тощо. за допомогою телеграм-ботів.
За даними слідства, зараз Маласай імовірно перебуває у Відні. Раніше втік від мобілізації з України під виглядом аспіранта одного із ВНЗ у Франкфурті (Німеччина). Маласай впроваджувався на довіру до вищих чинів судової влади України. За наявною інформацією спокушав дочку одного із керівників господарського суду України. В результаті зміг виїхати за кордон на її автомобілі. Цинізму цього персонажа може позаздрити Пабло Ескобар.
Максим Маласай, член ОЗУ «ХімПром». Втік з України під час війни на авто дочки одного із суддів госпсуду
Ще одна одіозна особа в ОЗУ, яка не потребує окремого уявлення, зрадник Ілля Ківа, який зараз ховається в Росії.
Чи не так, цікава компанія підібралася у керівництва одного з ключових силових відомств України — Держприкордонслужби? Може, тому свого часу зброя співробітників луганського прикордонного загону була навмисне кинута російським військам?
До речі, на посаду голови ДПСУ Дейнеко пролобіював член партії «Слуга народу» та член політради Харківської обласної партійної організації Вадим Слюсарєв. Вгадайте, де зараз Слюсарєв? Правильно, у Росії. За даними УП, він виїхав до РФ 18 лютого напередодні масштабного вторгнення росіян 24 лютого.
Вадим Слюсарєв
Є надія, що з приходом на посаду керівника СБУ Василя Малюка, діяльність цього угруповання вдасться припинити. А винних у державній зраді та корупції буде покарано.